Семінари, конференції, педради

МАТЕРІАЛИ

науково-педагогічної конференції

«Новітні технології в освітньому процесі з використанням

дистанційної форми навчання та електронних інструментів:

вітчизняний та закордонний досвід»

м. Кам’янське, 24.01.2017 р.

Зміст

Коробочка Олександр Миколайович

доктор технічних наук, професор, ректор

Дніпродзержинський державний технічний університет

ВСТУПНЕ СЛОВО

Основна мета дистанційного навчання — дозволити вчитися всім бажаючим, у кого є прагнення одержати професію. Інтерес до даної технології
навчання є не тільки в бажанні одержати освіту, але й у тому, що інформаційні технології впроваджуються в наше повсякденне життя.

Потенціал дистанційних технологій оцінюється високо. Однак до можливої заміни традиційних технологій дистанційними поки що ставляться обережно. Часто висловлюється думка про те, що будь-якій людині необхідно надавати альтернативу й свободу вибору освітніх технологій. Але є переконання, що за дистанційними технологіями — майбутнє. Студенти, що навчаються дистанційно, більш адаптовані до зовнішніх умов, вони більш самостійні, товариські й комунікабельні, не бояться приймати важливі рішення, а виходить, у сучасному світі бізнесу їм буде легше.

Сьогодні випускники, що навчалися дистанційно, звичайно вище оцінюють престиж отриманої професії. Вони, як і багато хто, зазнають труднощів,
але бувають найбільш успішними й краще адаптованими в професійній сфері. Оцінка задоволенням місцем у колективі й стосунками з керівництвом у ви­пускників дистанційної технології трохи вища, ніж у випускників традиційного
навчання.

Сьогодні дистанційні технології навчання вже зайняли одне із провідних місць в освіті. Зацікавленість в одержанні спеціальності дистанційно зростає,
а якісні характеристики фахівців відрізняються тільки позитивними моментами: упевненістю у власних силах, легкою адаптацією в колективі, умінням самоосвічуватися. Всебічний аналіз дистанційного навчання підтвердив гіпотезу якісної підготовки фахівців з вищою освітою.

Електронне навчання дає право проходити весь курс у власному темпі. Це дозволяє уникати пропусків у процесі вивчення, у випадках, якщо студент повинен відірватися від курсу через зовнішні проблеми або просто не вловлює зміст сказаного викладачем. Психологічно, елемент «власний темп» — одна з тих особливостей, що робить дистанційне навчання таким ефективним.

Таким чином, у дійсності, дистанційне навчання за своїми характеристиками сильно відрізняється від традиційного. Підготовка до використання дистанційних навчальних курсів повинна починатися із глибокого аналізу: цілей навчання, дидактичних можливостей нових технологій передачі навчальної інформації, вимог до технологій дистанційного навчання з погляду навчання конкретним дисциплінам.

Відзначені психологічні аспекти дистанційного навчання являють собою далеко не повний перелік, які повинен враховувати викладач.

Серед багатьох складових будь-якого виду навчання на відстані, на сам перед треба зосередити увагу на чотирьох складових:

ефективна взаємодія вчителя та учня, не дивлячись на те, що вони фізично розділені відстанню;

які при цьому будуть використовуватись педагогічні технології;

ефективність розроблених методичних матеріалів та спосіб їх доставки;

ефективність зворотного зв'язку.

Л. М. Сорокіна, доцент, вчений секретар ДДТУ

М. В. Романюха, доцент

Дніпродзержинський державний технічний університет

ДОСЛІДЖЕННЯ ЄВРОПЕЙСЬКИХ ТЕНДЕНЦІЙ У РОЗВИТКУ
ДИСТАНЦІЙНОЇ ТА ЕЛЕКТРОННОЇ ОСВІТИ В РАМКАХ
МІЖНАРОДНОГО ДОСЛІДНИЦЬКОГО ПРОЕКТУ IRNET

Дніпродзержинський державний технічний університет, зі своєю багатою історією, науковою спадщиною та видатними випускниками, є одним із провідних технічних навчальних закладів України. Університет готує фахівців з 23 спеціальностей. Викладачі університету зосереджують свої зусилля на дослідженні поточних фундаментальних і прикладних проблем у сферах, визначених потребами сучасної промисловості, економіки, бізнесу та освіти. Свідченням досягнень ДДТУ є ряд національних та міжнародних нагород, патенти на винаходи, численні публікації у вітчизняних та закордонних наукових виданнях, участь у міжнародних конференціях, виданні монографії і підручники, які використовуються в начальному процесі як самого ДДТУ, так і інших ВНЗ України і світу. І як результат запрошення європейського наукового консорціума у 2014 році прийняти участь у реалізації міжнародного дослідницького проекту фонду Марії Кюрі.

У рамках європейського дослідницького проекту IRNet – «International Research Network for study and development of new tools and methods for advanced pedagogical science in the field of ICT instruments, e-learning and intercultural competences (IRNet) 2014—2017» 1/01/2014—31/12/2017 («Міжнародна дослідницька мережа з вивчення та розробки нового інструментарію та методів передової педагогічної науки у галузі інформаційно-комунікаційних
 технологій, електронного навчання та міжкультурних компетентностей») проводяться дослідження, спрямовані на розвиток е-інструментів навчання, впровадження дистанційних технологій та покращення обміну досвідом використання різних навчальних програм та платформ.

В реалізації проекту беруть участь 10 дослідницьких команд, 6 з яких представляють вищі навчальні заклади Європейського союзу:

• Сілезький університет (Польща). Сілезький університет заснований у 1968 році. Наразі він нараховує 12 факультетів та міждисциплінарних центрів, більше 35 000 студентів та 2000 наукових співробітників. Він є одним із найбільших вищих навчальних закладів у Польщі. Саме цей університет керує реалізацією проекту IRNet;
• університет Твенте (Нідерланди). Університет Твенте — є дослідницьким університетом, який приділяє особливу увагу розвитку технологій та їх впливу на людей та суспільство в цілому. 3300 науковців та інших фахівців, надихають та стають справжнім прикладом для більше ніж 9000 студентів. Університет працює з технологіями майбутнього – інформаційними технологіями, біотехнологіями та нанотехнологіями. Саме тому Університет Твенте орієнтується на використання «Смарт Технології» та технологій «Human Touch», які здатні задовольнити потребу суспільства у технічних засобах, придатних до використання у повсякденному житті;
• університет Лусіада (Португалія). Університет Лусіада є одним із найуспішніших приватних навчальних закладів у Португалії. Він був заснований у 1986 році. Зараз має 23 бакалаврських програми та 18 магістерських програм, а також докторські школи, які охоплюють різні напрямки досліджень. Університет є лідером за кількістю студентів-учасників програми Erasmus, які щорічно проходять навчання на одному з його п’яти факультеті;
• університет Естремадура (Іспанія). Університет Естремадура було
  засновано у 1973 році. Наразі — це один із найбільших вищих навчальних закладів Іспанії, який нараховує 17 факультетів та шкіл та пропонує навчання за 75 бакалаврськими, 39 магістерськими та 40 докторськими програмами. У кампусах університету, які розташовані в Бадахосі, Касересі, Меріді та Пласенсії, працює понад 1800 науковців та навчається понад 24000 студентів і 8000 аспірантів;
• Остравський університет (Чехія). Остравський університет було засновано 28 вересня 1991 року. За час свого короткого існування він не лише повністю інтегрувався з системою вищої освіти Чеської Республіки, але й довів свою здатність якісно відповідати на виклики, які постають перед сучасними Європейськими університетами;
• університет Костянтина Філософа (Словаччина). Університет Костянтина Філософа – вищий навчальний заклад, заснований у 1992 році, наразі нараховує 5 факультетів і входить до п’ятірки найбільших університетів Словаччини.

Разом з європейськими країнами у проекті бере участь один університет Австралії — Університет Картін (Австралія). Історія Університету Картін почалася у 1967 році зі створення Західно-Австралійського технологічного інституту, який у 1987 році набув статусу університету. Наразі Університет нараховує п’ять факультетів, включає мережу навчальних центрів та кампусів, розташованих у Сіднеї та Малайзії, а також низку міжнародних організацій-партнерів. Кількість студентів лише у центральному кампусі у Бентлі нараховує 35000 осіб.

У проекті бере участь і один російський університет — Російський державний педагогічний університет імені О. І. Герцена. Російський державний педагогічний університет імені О. І. Герцена, що є одним з найбільших та найстаріших закладів вищої освіти у Росії, святкує своє 215-річчя. Герценський університет включає двадцять факультетів та шість освітніх інститутів.

Єдиною державою, яка делегувала до участі у проекті два університети,
є саме Україна. Окрім групи ДДТУ, у проекті також працюють дослідники
з Київського університету імені Бориса Грінченка. Київський університет імені Бориса Грінченка — вищий навчальний заклад комунальної форми власності. Університет складається з п’яти інститутів та Університетського коледжу.
В університеті навчається 6500 студентів.

Дослідницьку команду нашого університету очолює ректор, професор Коробочка О. М. та професор Садовой О. В. До складу дослідницької групи входять проф. Наказний М. О., доцент Романюха М. В. та доц. Сорокіна Л. М.

До глобальних завдань проекту віднесено такі:

-       проаналізувати показники освітньої ефективності в ЄС і третіх країнах, що беруть участь у проекті;

-       для того, щоб обмінятися досвідом, необхідно аналізувати і оцінювати навчальні компетенції в галузі використання інноваційних форм освіти і запропонувати ефективні стратегії впровадження інноваційних інструментів ІКТ в освітню діяльність;

-       аналізувати і оцінювати соціальні, економічні, правові та етичні умови, а також методології та моделі методів електронного навчання, які розробляються в європейських і третіх країнах проекту;

-       оцінити ефективність існуючих методологій електронного навчання і підвищення міжкультурної обізнаності;

-       розробити нову модель на основі поточних існуючих методологій і виконати огляд літератури за тематикою;

-       оцінити і представити нові методики ефективної віддаленої спільної роботи і поліпшення інформаційних технологій в педагогічних науках в ЄС і третіх країнах;

-       активно передавати знання з метою вироблення стратегічних результатів в рамках тематичних досліджень;

-       сприяти науковій дискусії про інтеграцію освітніх систем і врахування компетентністного підходу в контексті глобалізації вищої освіти.

До регулярних подій в рамках проекту відносяться такі:

-    щомісячні звітні круглі столи, тематичні семінари та веб-дебати між дослідниками країн-партнерів за допомогою платформи дистанційного зв’язку Adobe Connect;

-    участь у наукових конференціях, семінарах та наукових круглих столах під час відряджень.

Наукова група ДДТУ мала честь представити наш університет у 6 партнерських університетах у рамках проекту. Представники університету налагоджували наукові контакти та вивчали досвід організації електронного та дистанційного навчання.  Учасники проекту взяли участь у таких зустрічах в рамках візитів до європейських партнерів:

- у Польщі у 2014, 2015, 2016 рр. представили доповіді на щорічній міжнародній конференції у Польщі «Теоретичні та практичні аспекти дистанційного навчання DLCC» (м. Цешин, м. Устронь).

В рамках конференції, організованої за допомогою дистанційної платформи Adobe Connect та за участі коллег з Нідерландів, Австралії, Іспанії, Португалії Австрії, Чеської Республіки, Туреччини, проходив обмін досвідом використання е-інструментів в зазначених вузах та обговорювалися проблеми:

• «Електронна освіта та якість відкритої освіти – порівняння Європейських, національних внутрішніх стандартів та правил»;
• «Навички вчителя для викладання у 21st сторіччі».

В рамках візиту до університету Сілезії (жовтень, 2016) великою честю була можливість виступити на науковому семінарі на тему «Прогрес в області електронного навчання», організованому науковим центром електронної освіти Варшавського політехнічного університету, який не є партнером проекту.
Ми представили доповідь стосовно особистого електронного освітнього простору студентів (PLE). У співпраці з колегами ми обговорювали актуальні проблеми розвитку університетського простору у країнах Східної Європи; відкритого електронного навчального простору університету в аспекті підвищення кваліфікації; інформатизації викладацької діяльності та нових педагогічних
технологій.

- у Словаччині 2014, 2016 рр. взяли участь у міжнародній науковій конференції «Дистанційна освіта у прикладній інформатиці DIVAI, (м. Штурово);

- у Чехії у 2015 р. представили доповідь на міжнародній науковій конференції «Інформаційні та комунікаційні технології в навчанні — ICTE» (м. Острава);

- в Україні у 2015, 2016 рр. взяли участь у міжнародній науково-практичній конференції «Відкритий освітній простір сучасного університету» Київський університет імені Бориса Грінченка (м. Київ);

- у Португалії 2016 р. в університеті Лусіада взяли участь у веб-конференції на тему «Чи готові ви стати вчителем в XXI столітті?», що відбулася у віртуальному середовищі Adobe Connect (м. Лісабон).

На сьогодні у рамках співпраці за проектом IRNet створено новий науковий журнал під назвою «Міжнародний журнал досліджень електронного навчання» (International Journal of research on E-Learning — IJREL) з відкритим доступом у мережі Інтернет, який можна буде переглянути за посиланням http://weinoe.us.edu.pl/nauka/serie-wydawnicze/international-journal-research-e-learning.

В рамках проекту представники наукової групи виконують почесні обов’язки анонімного рецензування статей наукових збірок для журналів відкритого доступу, що видаються в університетах партнерів проекту:

-       OPEN EDUCATIONAL E-ENVIRONMENT OF THE MODERN UNIVERSITY: Collected Science works – Kyiv: Borys Grinchenko Kyiv University;

-    E-LEARNING METHODOLOGY – IMPLEMENTATION ND EVALUATION, University of Silesia, Studio Noa, Katowice-Cieszyn;-    INTERNATIONAL JOURNAL OF RESEARCH IN E-LEARNING University of Silesia, Katowice-Cieszyn;

-       CONFERENCE PROCEEDINGS OF INTERNATIONAL SCIENTIFIC CONFERENCE ON DISTANCE LEARNING IN APPLIED INFORMATICS (DIVAI). Nitra, Slovakia.

За час співпраці у рамках проекту підготовлено 20 наукових статей, дві з яких — у виданнях з індексацією у базі Scopus.

У співпраці з колегами за проектом розпочато розробку електронного курсу англійською мовою у середовищі Moodle — «ICT-tools for e-learning», присвяченого електронним інструментам для навчання. Курс розрахований на студентів, старших курсів, магістрів, викладачів, які хотіли б поглибити свої знання у цій сфері. Курс складається з таких модулів:

1. Вступ. Очікувані результати ти висновки.

2. Електронна освіта та вища освіта. Порівняння традиційних та інноваційних методів та технологій. Навички 21 століття та електронна освіта. Система ІКТ-інструментів для розвитку навичок 21 століття та запровадження електронної освіти у сучасних університетах та закладах підготовки викладачів. Врахування стилів навчання.

3. Інструменти для адаптивного навчання. Когнітивні стилі.

4. Інструменти для презентації контенту.

5. Інструменти для презентації навчального відео.

6. Інструменти для інтелект-карт та інфографіки. (розробляє ДДТУ)

7. Системи дистанційного навчання.

8. Інструменти для комунікації та співпраці.

9. Інструменти для поточного оцінювання та контролю.

10. Цифрова оповідь.

Наукова група ДДТУ висловлює щиру вдячність ректору ДДТУ Коро­бочці Олександру Миколайовичу за надану можливість проводити дослідження у рамках цього проекту і плідно співпрацювати з колегами-однодумцями у подоланні деяких демографічних, структурних та методологічних викликів, що постають перед системою вищої освіти нашої країни.

М. О. Наказний, д.пед.н., професор, директор технічного ліцею № 1

Л. М. Сорокіна, доцент, вчений секретар ДДТУ

М. В. Романюха, доцент

Дніпродзержинський державний технічний університет

РОЗРОБКА ЕЛЕКТРОННИХ КАРТ НАВЧАННЯ В УМОВАХ ВИЩОГО
НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ ТЕХНІЧНОГО ПРОФІЛЮ

У статті розглядається необхідність розробки електронних карт навчання в умовах вищого навчального закладу технічного профілю. Визначаються мета, завдання, функції та етапи їх розробки. Особлива увага акцентується на змістових особливостях електронних карт навчання, націлених на узагальнення та систематизацію навчального матеріалу, класифікацію знань студентів, розвиток самостійного мислення, творчої активності та самореалізації студентської
молоді.

В статье рассматривается необходимость разработки электронных карт обучения в условиях высшего учебного учреждения технического профиля. Определяются цель, задания, функции и этапы их разработки. Особенное внимание акцентируется на содержательных особенностях электронных карт обучения, направленных на обобщение и систематизацию учебного материала, классификацию знаний студентов, развитие самостоятельного мышления, творческой активності и самореализации студенческой молодежи.

Сучасний високий рівень інформатизації забезпечує у вищій освіті оперативність та інтерактивність, а звідси й необхідність розробки електронних карт навчання, які надають можливість узагальнити та систематизувати певну інформацію у відповідності до необхідної суб’єкту освітньої системи бази даних. Електронні карти дозволяють студентам вищих навчальних закладів класифікувати свої знання відповідно до  конкретних вимог чи завдань, пов’язаних із засвоєнням програмного матеріалу, — будь це тема чи підтема тієї чи іншої дисципліни, навчальна програма в цілому чи певні її розділи.

Виключно висока міра змістових компонентів електронних карт навчання, взаємозв’язок цих компонентів, комплексність та інтерактивність роблять електронні карти навчання незамінним помічником усіх суб’єктів навчально виховного процесу в умовах діяльності вищого навчального закладу.  Розробка електронних карт навчання з використанням інноваційних технологій є досить перспективним напрямом навчальної діяльності особливо в ланці вищої освіти.

Слід підкреслити, що електронні карти навчання сприяють розвитку
самостійного мислення студентів, їх творчої активності; вони є особливо актуальними при узагальненні навчального матеріалу з тієї чи іншої теми, а також при підготовці до іспиту, підсумкового тестування чи модульного контролю.

Розробка електронних карт навчання не залишається поза увагою науковців. Сучасні дослідники розглядають види та призначення електронних карт навчання (Т. А. Вакалюк) [1], розробляють основи створення електронних карт на базі програмного забезпечення (С. М. Бревус, Л. Г. Ніколенко, Р. В. Норчевський, М. А. Попова, О. Є. Стрижак) [2].

Досліджується різновид підходів до розробки електронних карт у різних сфе­рах діяльності людини (А. В. Барладін, П. Д. Ярошук, Т. І. Козаченко,
Г. О. Пархоменко, А. М. Молочко [3, 4], робиться акцент на застосуванні системного підходу при створенні електронних навчальних картографічних посібників (І. Л. Дрогушевська, В. Б. Кулик, В. І. Остроух) [5] тощо.

На думку дослідників, електронні карти навчання набагато детальніші, ніж паперові, полегшують обмін інформацією, мають можливості вільно збільшувати фрагменти і змінювати масштаб, дають тривимірне зображення кута огляду в «реальному часі».

Електронні карти навчання можуть бути застосовані до будь-яких видів завдань, їх гнучкість дозволяє розглядати будь-яку тему в процесі навчальної діяльності. Такі карти також можуть використовуватися як студентами усієї групи, так і індивідуально. Можливості електронних карт навчання дозволяють:

-       поліпшити пам'ять, нагадати факти, слова чи певні образи;

-       генерувати ідеї;

-       надихнули на пошук конкретного рішення;

-       продемонструвати різновид концепцій та діаграм;

-       проаналізувати результати дослідження або певні події;

-       структурувати курсові чи дипломні роботи;

-       підсумовувати необхідну інформаційну базу даних;

-       організувати взаємодію між суб’єктами навчально-виховної діяльності в умовах вищого навчального закладу ( групова робота, рольові ігри);

Слід підкреслити, що використовувати електронні карти навчання можна при вирішенні власних практичних завдань:створення, візуалізація, структуризація і класифікація різновиду ідей.

Електронні карти навчання можуть реалізуватися у вигляді діаграм, на яких зображені слова, ідеї, завдання або інші поняття, зв'язані гілками, що відходять від центрального поняття або ідеї.

Якість і ефективність таких навчальних карт можна покращувати за допомогою кольору, малюнків, символів і абревіатур, а також за допомогою
додання карті тривимірної глибини, що дозволить підвищити цікавість, привабливість, оригінальності і ефективність карти розуму. А це, в свою чергу, дозволить збільшити творчі здібності суб’єктів навчально-виховної діяльності при створенні і подальшому використанні зазначених карт навчання, генерувати ідеї, покращити запам'ятовування інформації, що міститься в даній карті
навчання.

У процесі нашого дослідження ми ставили за мету визначити основні завдання, функції, етапи розробки та змістові особливості електронних карт навчання, які можуть бути використані викладачами вищих навчальних закладів у своїй педагогічній діяльності.

До основних завдань розробки електронних карт навчання нами віднесено:

1. Підвищення рівня мотивації та інтересу до навчально-пізнавальної діяльності усіх суб’єктів навчально-виховного процесу.

2. Розширення можливостей традиційного навчання за рахунок впровадження електронних карт навчання, використання комп’ютерного ресурсу  як засобу для моделювання певних процесів.

3. Підвищення ефективності навчання за рахунок розширення можливостей самостійної результативної діяльності суб’єктів навчально виховного процесу.

4. Формування умінь і навичок щодо систематизації навчального матеріалу, складання індивідуального алгоритму виконання конкретних завдань та визначення особистого рівня засвоєння необхідного матеріалу.

Якщо визначати функції електронних карт навчання, то до таких функцій можна віднести наступні: організуючу функцію, освітню функцію, розвиваючу функцію, виховну та психологічну функції.

Розглянемо їх детальніше.

Організуюча функція у контексті нашої проблеми розглядається як процес проектування двох рівноправних складових: перша — викладачі вищого навчального закладу, друга — студенти вищого навчального закладу. Зазначені взаємопов’язані складові формують структуру самого процесу розробки електронних карт навчання, забезпечуючи при цьому неперервність педагогічного процесу, нерозривну єдність та взаємодію усіх суб’єктів навчальної діяльності, яка відповідає спільній меті та завданням.

Освітня функція передбачає засвоєння нових для суб’єктів освітньої діяльності наукових знань, на цій базі формування спеціальних теоретичних та практичних умінь і навичок, а головне — застосування отриманої бази знань у практичній діяльності викладача і студента. Реалізація даної функції забезпечує узагальнення і систематизацію знань, усвідомлення їх необхідності в процесі навчальної діяльності в умовах вищого навчального закладу.

Розвиваюча функція забезпечує повноту, систематичність і усвідомлення нових знань щодо розробки електронних карт навчання, їх міцність, необхідність і дієвість. Слід підкреслити, що розробка електронних карт впорядковує знання суб’єктів навчально-виховного процесу, тримає ці знання у стані логічної впорядкованості. Дана функція зосереджує увагу на тому, що у процесі навчальної діяльності як викладачі вищого навчального закладу, так і студенти отримують нові, невідомі для кожного суб’єкта, можливості дискутувати, аналізувати, класифікувати, порівнювати педагогічні процеси чи явища.

Виховна функція підпорядкована меті, завданням, змісту навчального матеріалу, відбору програм, які допомагають розробити електронні карти навчання, а також підібрати необхідні форми і методи навчальної діяльності. У цьому контексті важливим є особистий вплив суб’єкта на суб’єкт, який спрямовується на прояв моральних та духовних важелів людини, її світогляд, етичні норми, переконання та погляди.

Психологічна функція дозволяє створити необхідні умови для тісної взаємодії суб’єктів навчально виховного процесу, забезпечує почуття стабільності, внутрішнього комфорту, безпеки та емоційної рівноваги. Зазначена функція – педагогічний фундамент розвитку пізнавальних, інтелектуальних інтересів, творчих можливостей усіх суб’єктів навчально виховного процесу у вищому навчальному закладі.

Визначивши функції, розглянемо етапи розробки електронних карт навчання. Нами визначено 7 таких етапів: організаційний, визначальний, змістовий, пошуковий, апробаційний, рекомендаційний та підсумковий.

Зосередимо детальніше на них увагу.

Організаційний етап передбачає визначення мети, завдань, функцій та етапів розробки електронних карт навчання в навчально виховній діяльності вищого навчального закладу.

Визначальний етап зосереджує увагу на методологічних особливостях структурних компонентів електронних карт, називає та конкретизує ці компоненти.

Змістовий етап  передбачає розробку суті, внутрішніх особливостей накопиченого матеріалу, конкретизуючи визначені компоненти необхідним цільовим призначенням.

Пошуковий етап конкретизує програмне забезпечення, необхідне для розробки електронних карт навчання, визначає програми, які можна використати при розробці електронних карт навчання, називає сайти, файли, які можна використати під час пошукової діяльності тощо.

Апробаційний етап надає можливість у процесі викладацької діяльності вищого навчального закладу на одній із кафедр практично застосувати розроблені викладачами електронні карти навчання при вивченні тієї чи іншої дисципліни з курсу вищої школи.

Рекомендаційний етап розробляє методичні вказівки для викладачів та студентів вищого навчального закладу щодо користування електронними картками навчання в процесі викладацької та навчальної діяльності.

Підсумковий етап надає можливість, враховуючи результати адаптаційного періоду, перевірити в дії застосування теоретично обґрунтованих електронних карт навчання та оцінити їх ефективність на базі декількох кафедр, факультетів вищого навчального закладу.

На змістовому та пошуковому етапах розглядаються різновиди сервісу Інтернету, який можна використати для розробки електронних карт навчання, а саме: сервіси IRC, сервіси миттєвих повідомлень, електронна пошта, мережеві новини Usenet, FTP-передача файлів, WWW-передача гіперпосилань та тексту тощо.

Електронні карти навчання можуть бути ментальними (ефективна техніка візуалізації мислення і альтернативного запису), картами пам’яті (спосіб зображення процесу загального системного мислення за допомогою схем), концептуальними картами (вузлове фіксування головних понять теми з направлених від них зв’язків, що з’єднують інші поняття в єдину цілісну систему), кластерними картами (обговорення різновиду ідей у процесі «мозкового штурму» за допомогою встановлення зв’язків — початок великого проекту, початок створення текстового документу), картами причин тощо.

Електронні карти навчання є ефективним способом відображення думки, запам’ятовування, вирішення завдань творчого характеру, вони розкривають можливості удосконалення особистих внутрішніх потреб обробки необхідної інформації.

Розглянемо перелік деяких програм, які можна використати при  розробці електронних карт навчання.

1.  Google — www.coggle.itCoggle є безкоштовний онлайн додаток, який підтримує сумісну роботу над проектами. Дана програма розробляє дуже зручні для використання ментальні карти. Вона має безліч функцій, які підтримують використання індивідуальних кольорових схем, загальний вигляд та можливості розширеного перегляду необхідної інформації.

2.  XMind XMind є досить популярною програмою для розробки ментальних електронних карт навчання і працює на платформах Windows / Mac / Linux. Дана програма має підтримку і сумісність з пакетом Microsoft Office, має можливості працювати з діаграмами Ганта.

3.  Freemind. Программа Freemindпрацює на любій платформі, яка підтримує Java. Дана програма має майже повний набір функцій для розробки якісних mind maps.

4.  MindNode — www.mindnode.comПрограма підтримує інтеграцію з усіма пристроями Apple, добре працює як на Ipad, так і в мобільній версії. Додаток програми дозволяє експортувати створені електронні інтелект карти навчання у форматах JPG, PDF, TIFF, а також підтримує експорт mind map у форматі програми Freemind. Існує пробна версія програми з обмеженим набором функцій MindNode Lite.

5.  BubblUs — www.bubbl.us  Bubble.us — веб-додаток для розробки інтелект карт у режимі онлайн. Додаток дозволяє складати прості mind-map з можливістю їх експортування. Функціонал програми у порівнянні з простими рішеннями MindNode й Coggle здається на перший погляд ускладненим, проте необхідно зосередити увагу на тому, що программа вирішує поставлену  задачу і створює змістовні интелект карти.

6.  MindMeister — www.mindmeister.comПрограмма MindMeister на безкоштовній основі може побудувати 3 mind — карти з обмеженими можливостями експорту. Додаток до програми має зручний інтерфейс та необхідний набір функцій, що дозволяє зрозуміти всю простоту та зручність технологічної розробки електронних карт навчання. Проте мінусом програми є те, що у користувачів з’являється можливість повноцінного використання тільки за умов регулярної оплати. Тому вона скоріше підійде тим, хто використовує  mind maps  у постійному режимі. Програма русифікована.

7.  Mapul — www.mapul.comMapul представляє собою платний онлайн-додаток для створення інтелект карт. Як і MindMeister, сервіс Mapul  працює на основі підписки, яка проводиться кожного місяця. Программа виділяється серед інших додатків своїм особливим  дизайном mind — карт.

8. WiseMapping — www.wisemapping.com  Програма WiseMappingє безкоштовним онлайн — додатком для створення інтелект карт, працюючим на відкритому коді HTML5. Програмою можна користуватися прямо на сайті розроб­ників, можна скачати відкритий код програми і встановити її на особистий веб-сервер. Додаток має повний набір функцій для роботи з технологією інтелект — карт.

9. Mind42 — www.mind42.comБезкоштовна On-line програма (Beta). Вона має також платний доступ. Слід підкреслити, що програма дає можливість одночасно працювати над електронними картами декільком суб’єктам навчально виховного процесу. Можна імпортувати карти з Mind42.com (*.m42), Freemind (*.mm), MindManager (*.mmap; *.xml); інтегрований пошук по малюнкам Googl, Yahoo, Flickr тощо. Проте слід пам’ятати, що потрібна реєстрація перед доступом до ресурсу, неможливо додавати малюнки з файлів (лише у вигляді посилань).

10.  Mindomo Basic — www.mindomo.comMindomo — сервіс для створення і збереження концептуальних карт. Програма має дві версії роботи: коштовну та безкоштовну. У безкоштовній версії існує обмеження на 3 активних карти, один проект та невелику кількість форматів для імпорту и експорту,
а також заявлено показ реклами. Окрім звичного розміщення карти у вигляді посилань у вільній версії пакету можливий і її експорт у вигляді малюнків або у форматі RTF та PDF.

Таким чином, інструментами для побудови електронних карт знань можуть слугувати програми FreeMind(вільна програма для створення карт знань), Bubbl.us– (один із сервісів Веб 2.0 для створення карт знань), Графвіз (розширення Вікі), Mindomo(інструмент для створення карт пам’яті на основі Інтернету, який надає можливості створення електронних карт пам’яті робочого стола в програмі перегляду Інтернету), Mind42(колективне створення, можливість обговорювати карту на сервісі), а також програми Graphsy, Webbing tools, Bookvar.net, Text2mindmap, Mindmeister, Cayra, Dabbleboard, Gnletting, Cmap.ihmc.us,  Flowchart,  Vue.tufts.edu, Cmapperта інші.

Таким чином, розробка електронних карт навчання у контексті сьогодення, звичайно, є конче необхідною для усіх суб’єктів освітньої діяльності: як для викладачів вищого навчального закладу, так і для студентства. Визначивши
мету, основні завдання, функції, етапи розробки та змістові особливості електронних карт навчання, викладачі та студенти можуть успішно використовувати їх у своїй викладацькій та навчальній діяльності, бо електронні карти навчання:

1.  Привертають увагу аудиторії, тим самим роблячи її сприйнятливішою і готовою до співпраці.

2.  Роблять заняття і презентації органічнішими і змістовними.

3.  Пристосовують навчальний матеріал до гнучкої системи викладання, яка постійно змінюється.

4.  Наглядно ілюструють необхідну інформацію, що безпосередньо стосується конкретної дисципліни і дає можливість краще засвоїти навчальний матеріал.

5.  Не тільки зберігають певні факти, але й демонструють взаємозв’язки між ними, тим самим забезпечуючи глибше розуміння певної дисципліни.

6.  Зменшують фізичний об'єм навчального матеріалу викладача і студента.

Використані джерела

1. Вакалюк Т. А. Види та призначення електронних засобів навчання /
Т. А. Вакалюк // Автоматизація та комп‘ютерно-інтегровані технології у виробництві та освіті: стан, досягнення, перспективи розвитку: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної internet-конференції. — Черкаси, 2014. — С. 110—112.

2. Основи створення елктронних карт на базі програмного забезпечення Arcgis Б-87 10.1 / С. М. Бревус, Л. Г. Ніколенко, Р. В. Норчевський, М. А. Попова, О. Є. Стрижак. — К. : ТОВ «СІТІПРІНТ», 2013. — 142 с.

3. Картографічне моделювання : навчальний посібник / Т. І. Козаченко,
Г. О. пархоменко, А. М. Молочко; під ред. А. П. Золовського. — Вінниця : Антекс—УЛТД, 1999. — 328 с.

4. Барладін О. В., Ярощук П. Д. Створення геоінформаційних систем різного рівня з використання космічних знімків різної розрізнювальності // Геоінформатика. — К. : Центр менеджменту та маркетингу в галузі наук про Землю ІГН НАН України. — № 3. — 2005.

5. Дрогушевська І. Л., Кулик В. Б., Остроух В. І. Застосування системного підходу при створенні електронних навчальних картографічних посібників //
Національне картографування: стан, проблеми та перспективи розвитку : зб. наук. праць / Відп. за вип. А. А. Москалюк. — К. : ДНВП «Картографія», 2010. — Вип. 4. — С. 93—97.

Луньова Юлія Олексіївна

вчитель інформатики, НВО ліцей нових інформаційних технологій

ВИКОРИСТАННЯ ТЕХНОЛОГІЙ WEB 2.0 ДЛЯ СТВОРЕННЯ
ОСВІТНЬОГО МЕДІАПРОСТОРУ

Метою дослідно-експериментальної роботи педагогічного колективу НВО-ліцею НІТ за темою «Використання Інтернет — та медіаосвітніх технологій у навчально-виховному процесі сучасної школи та їх вплив на становлення інноваційної особистості» є розробка, апробація та впровадження в теорію і практику освітнього закладу методології та інноваційних технологій на основі інформаційних засобів навчання, створення відкритого інформаційного освітнього простору. Інформаційне освітнє середовище в комплексі з методичним і технологічним супроводом розглядається як цільове, процесуальне й інструментальне забезпечення навчання, виховання й розвитку особистості. Основним принципом побудови відкритого інформаційного простору є співпраця і рівноправне інформаційне партнерство вчителя і учня.

Концептуальною основою створення  моделі освітнього інфомедіапростору є соціально-комунікаційний підхід до медіа освіти, який передбачає розуміння медіакультури як загального рівня пристосування до нових умов життя, медіаграмотності — як сукупності навичок використання комунікаційної техніки і технологій і медіакомпетентності — як сукупності умінь використання
медіатехнологій на різних рівнях суспільної діяльності.

В освітньому процесі ліцею НІТ зростає роль віртуальних навчальних
Інтернет-середовищ для вчителів і учнів. Технології Web 2.0 в освітньому процесі надають можливості для одночасної реалізації як індивідуальних траєкторій процесу навчання, так і колективних методів вирішення навчальних
завдань, а також для ефективної організації дистанційних форм навчання. Набуває популярності в педагогічній практиці такий вид діяльності, як створення освітнього простору для класу за допомогою колективного блогу. Колективні навчальні блоги використовуються як:

-       Майданчик для дискусій.

-       Майданчик для організації дистанційного навчального курсу.

-       Середовище для організації мережевої дослідницької діяльності учнів.

-       Простір для проведення мозкових штурмів.

-       Презентація результатів дослідження за допомогою сервісів спільного зберігання мультимедійних даних.

Відкрита освіта дозволяє зацікавленим, творчим педагогам запроваджувати викладання дистанційних авторських факультативних та елективних курсів. Мережевий курс — це дидактичний інтерактивний комплекс для навчання переважно в середовищі Інтернет, поза чіткими часовими рамками. Система подання знань повинна забезпечувати безперервність і повноту дидактичного циклу дистанційного процесу навчання, який включає подання теоретичного матеріалу, забезпечення тренувальної навчальної діяльності й контролю засвоєння знань, інформаційно-пошукову діяльність. Для створення онлайн-курсів ми використовуємо освітню платформу Elіademy (адреса сайту https://eliademy.com). Функціональна й дуже проста у використанні платформа дозволяє розміщати матеріали й  завдання, вести журнал успішності, спілкуватися з учнями на тематичних форумах, створювати сертифікати про закінчення курсу. Мережеві курси для педагогів та учнів розміщуються на сайті «Вірту­альний ліцей». Впровадження таких курсів вирішує проблему навчального перевантаження учнів, дає учням можливість будувати власну освітню програму.

В умовах відкритого інформаційного освітнього простору відбувається зміна культури навчального закладу й ролі викладача в навчальному процесі. У зв'язку з акцентом на самостійне придбання знань підсилюється консультаційна й коректувальна спрямованість  навчальної діяльності педагога. В умовах надлишкової наукової й навчальної інформації, надаваної учню сучасними технологіями, зростають вимоги до професійної підготовки викладача в області основної й суміжних навчальних дисциплін. Істотно підвищуються також вимоги до особистісних, загальнокультурних, комунікативних якостей викладача.

Метою системи інформаційної підготовки педагога є його адаптація в інформаційному освітньому середовищі, розвиток творчого потенціалу, формування інформаційної культури. Методична рада працює над розробкою моделі формування готовності педагогів НВО до використання інтернет- та медіа­освітніх технологій у професійній діяльності, що представляє собою взаємозв'язок науково-методичних, інформаційних й організаційних засобів і форм освоєння педагогами теоретичних аспектів ІКТ у навчанні й методів застосування їх на практиці. В ході експериментальної роботи визначені критерії готовності всіх суб’єктів навчально-виховного процесу до впровадження інновацій по використанню медіаосвітніх технологій:

-       володіння знаннями освітнього менеджменту, система знань про керування як провідну діяльність фахівця; компетентність в області управління системою «учитель — учень»;

-       володіння основами управління інформаційними системами, знаннями науково-методичних основ і стандартів у галузі ІТ; уміннями техніко-економічного обґрунтування і практичної реалізації ідей щодо розробки та застосування інформаційних систем у різних освітніх галузях;

-       інноваційна культура вчителя: уміння застосовувати інновації в ресурсному забезпеченні освітнього процесу; уміння критеріально-обґрунтуваного вибору педагогічних технологій для конкретного освітнього процесу; уміння оцінити ефективність використання конкретної технології;

-       рівень компетентності в теорії й практиці диференціації навчання й виховання школярів;

• позитивна динаміка навчальних досягнень учнів;

-       прагнення до узагальнення й поширення власного педагогічного досвіду.

Для методичного забезпечення самоосвітньої роботи педагогів розробляються дистанційні курси, розміщені на сайті «Віртуальний ліцей». Активне вивчення курсу «Технології відкритої освіти» дозволить педагогові:

• усвідомити змістовну сутність дистанційного навчання як складової частини системи відкритої освіти, можливості його застосування в середній школі;
• засвоїти теоретичні основи навчання в сучасних інформаційно-освітніх середовищах, класифікацію й варіанти організації Інтернет-навчання;
• знати й уміти використати при практичному навчанні організаційні форми проведення занять в Інтернеті;
• уміти розробляти учбово-методичні й інформаційні комплекси.

Моделювання інформаційних освітніх середовищ довузівської підготовки, їх організаційних, методичних та змістових компонентів, обумовлене стратегіями випереджаючої, безперервної, відкритої освіти, забезпечує підвищення якості навчання, стимулює розробку технологій, центрованих на формування інноваційного мислення, підвищує ефективність педагогічної й навчальної праці.

Медіаосвітні технології в навчально-виховному процесі НВО-ліцею НІТ стали частиною системи вільного гармонійного розвитку особистості, засобом навчання здібної, обдарованої, талановитої молоді, залучення її до систематичної пошукової, науково-дослідницької, експериментальної діяльності. Таким чином, вся організація освітнього процесу та уклад життя в НВО-ліцеї НІТ покликані створювати для учнів умови для досягнення ними успіху з наданням широкої можливості вибору тих видів діяльності, які входять до сфери їх інтересів і сприяють формуванню інноваційної особистості та формуванню життєвих компетентностей ліцеїста.

Гавриліна Вікторія Вікторівна

вчитель хімії КЗ НВК «Гімназія № 11 – спеціалізована школа з поглибленим вивченням іноземних мов І ступеня – дошкільний навчальний заклад «Еврика» м. Кам’янського», учитель вищої категорії, методист

ВИКОРИСТАННЯ ХМАРНИХ ТЕХНОЛОГІЙ ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ

ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ ХІМІЇ

Хмарні технології стрімко змінюють систему освіти.  Загальною перевагою для всіх користувачів хмарних технологій є те, що отримати доступ до «хмари» можна не лише з ПК чи ноутбука, але також з нетбука, смартфона, планшета, тому що головною вимогою для доступу є наявність Інтернету. Доступ до хмари можуть мати одночасно тисячі людей, що мають права доступу;
є можливість спільної роботи над одним документом на відстані, інформація зберігається кожної секунди. І що є дуже важливим – учні можуть працювати з матеріалами в зручному для них темпі.

З 2009 року в Україні впроваджується науково-педагогічний проект
«Дистанційне навчання школярів». У рамках науково-педагогічного проекту «Обласна електронна школа «Школа, відкрита для всіх» на порталі «Класна оцінка» вчителі Дніпропетровської області з різних предметів створюють відкриті он-лайн курси для учнів.

Електронні засоби навчання — віртуальні хімічні та біологічні лабораторії та підручники, що включають сучасні мультимедіа-системи — можна використовувати on-line  під час уроку при виконанні лабораторних дослідів або вивчення нового матеріалу, як домашнє завдання для закріплення знань.

Організація дистанційного навчання за допомогою хмарних технологій дозволяє не тільки проводити навчання під час вимушених канікул, карантинів, роботи з обдарованими дітьми при підготовці до предметних олімпіад або захисту науково-дослідницьких робіт, а й організовувати навчальних процес за методом «перегорнутого класу».

«Перегорнутий клас» — це зворотній метод навчання, коли лекції та вивчення предмету відбувається он-лайн [8], а домашнє завдання або закріплення матеріалу виконується в реальному класі. Учням пропонується спочатку спробувати розв’язати приклад або рівняння, а тільки потім пояснюють, як це зробити. Використовується декілька сервісів для «перегорнутого навчання» [2]. 

НВК — гімназія № 11 для впровадження нових форм проведення уроків, безпечного зберігання даних і електронного обміну даними застосовують хмарний сервіс Office 365 Microsoft.

Інтерактивним середовищем спілкування учнів та вчителя може стати блог, на якому можна розміщувати текст, зображення, мультимедіа. Блог обов'язково містить можливість залишати коментарі тими, хто його відвідує.

Учні давно вже навчилися інтегрувати соціальні мережі в навчання. Під час роботи над довготривалими проектами вони в групі обмінюються інформацією для виступу або створення презентації. Відбувається процес спільної
роботи над проектом.

Усі хмарні технології дають можливість використовувати метод «перегор­нутого класу»: лекції, всі навчальні матеріали (відео-, фотоматеріали, презентації, посилання) розміщуються он-лайн у вчителя на блозі, на сайті навчального закладу, Диску Google, на стіні в соціальних мережах або будь-якій хмарній платформі.  Учитель надсилає учням на електронну пошту завдання  ознайомитися з темою, а вже на уроці проводити обговорення, закріплення або опитування. Через мобільний додаток Outlook  учні можуть прочитати завдання та ознайомитися із матеріалами, виконати тестові завдання не тільки вдома, а й у транспорті по дорозі додому, на перерві. Таким чином, до проведення уроку учні повинні ознайомитися із матеріалом, який на уроці тільки закріплюється. На початку уроку та наприкінці учні проходять тестовий контроль Forms на мобільному телефоні або планшеті. В Office 365 у вчителя миттєво зберігається інформація про результати тестування кожного учня та статистика по класу.

Останнім часом набуває популярності використання віртуальних інтерактивних дошок для організації зворотного зв’язку з учнями, проведення рефлексії наприкінці уроку або вдома. 

Таким чином, хмарні технології спричинили справжню революцію в освіті бо спонукають учнів та вчителів до самоосвіти і самовдосконалення.

Посилання

1.  Можливості використання хмарних технологій в освітній та соціальній сферах. Сабліна М. А. — ISSN On line: 2312-5829. Освітологічний дискурс, 2014, № 3(7).

2.  Алексанян Г. А. Использование облачных сервисов Яндекс при организации самостоятельной деятельности студентов СПО [Текст] / Г. А. Алексанян // Педагогика: традиции и инновации (II): материалы междунар. заоч. науч. конф. (г. Челябинск, октябрь 2012 г.). — Челябинск : Два комсомольца, 2012. — С. 150—153.

3.  Морзе Н. В. Як навчати вчителів, щоб комп’ютерні технології перестали бути дивом у навчанні? / Н. В. Морзе // Комп’ютер у школі та сім’ї. — № 6 (86). — 2010. — С. 10—14.

4.  Рождественська Л. В. Дневник конференции. 10 шагов информатизации: призрак виртуальной учительской [Електронний ресурс]. — http://edugalaxy.intel.ru/index.php?automodule=blog&blogid=8&showentry=3664 – Назва з екрану.

5.  Литвинова С. Г. Методика використання технологій віртуального класу вчителем в організації індивідуального навчання учнів : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.10 «Інформаційно-комунікаційні технології в освіті» / С.  Г. Литвинова. — К., 2011. — 22 с.

6.  Хмарні технології як засіб розбудови інноваційної школи /  Литвинова С. Г. Україна, м. Київ, Методичний центр інформаційних технологій в освіті.

7.  Використання комп'ютерних і цифрових технологій у роботі шкільного вчителя. Кетрін Нейв, Велика Британія. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http//osvita.ua — 20.11.2014. —  Назва з екрану.

8.  Образование сегодня. 2014, [Електронний ресурс]. — Режим доступу:  [email protected]

http://www.educatorstechnology.com/2013/03/14-technology-concepts-every-teacher.html

9.  Використання соціальних медіа на уроках. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http//osvita.ua. — Назва з екрану.

10.  Победа через поражение: как детей в Сингапуре учат математике с помощью «продуктивных провалов». — [Електронний ресурс]. — Режим доступу:  Tjournal.ru. — Назва з екрану.

11.  Сервисы для организации перевёрнутого класса. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http//newtonew.com/blog/post/265.

Яшина Ксенія Володимирівна
кандидат технічних наук, доцент
Дніпродзержинський державний технічний університет

ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДРОЗДІЛУ «KTU — ЦЕНТР ПЕРЕДАЧІ ЗНАНЬ»
ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО ТЕХНІЧНОГО
УНІВЕРСИТЕТУ З ПІДГОТОВКИ ТА ПОДАННЯ ГРАНТОВИХ ЗАЯВОК

Інноваційна діяльність — основа успішного функціонування сучасного вищого навчального закладу. Реалізація цієї діяльності вимагає від університету, щоб знання та інформація стали ринковим товаром. Для цього в університеті доцільно створити центр трансферу (передачі) знань. Трансфер знань призначений забезпечити передачу технологій, досвіду і навичок від університету до замовників: підприємств, громадських і державних структур та сприяти поширенню інновацій в економіці та соціальній сфері. З метою створення сучасного центру трансферу знань Дніпродзержинський державний технічний університет (ДДТУ) прийняв участь у міжнародному проекті Темпус — 544031 — TEMPUS — 1 — 2013 — AT — TEMPUS — JPHES «Knowledge Transfer Unit (KTU) — From Applied Research and Technology-Entrepreneurial Know-How Exchange to Development of Interdisciplinary Curricula Modules» («Сектор передачі знань — від обміну інженерно-підприємницькими інноваціями до розробки міждисциплінарних навчальних планів»).

Детальна інформація стосовно стратегії, бізнес-плану, переліку послуг, персоналу та ін. центра трансферу знань ДДТУ знаходиться на власному сайті KTU: dktu.org.ua. При цьому одним з напрямів діяльності підрозділу KTU ДДТУ є підтримка у поданні грантових заявок. Центр трансферу знань на регулярній основі надає допомогу співробітникам ДДТУ, студентам та аспірантам, професорсько-викладацькому складу у поданні заявок для участі у програмах Erazmus+, Horizon 2020, Fulbright Program.

Erazmus+. Україна є країною-партнером програми ЕРАЗМУС+ і має можливості брати участь у конкурсах, відкритих для всіх країн-партнерів. У сфері вищої освіти ЕРАЗМУС+ пропонує три ключові напрями (КА1, КА2, КА3) + напрям діяльності – Жан Моне:

КА1: Мобільність студентів у вищій освіті

Види діяльності для українських студентів:

1. Кредитна мобільність: стажування за кордоном.
2. Ступенева мобільність: спільні магістерські програми, запропоновані європейськими університетами.

КА1: Мобільність працівників вищої освіти

Види діяльності:

1. Викладання: розробка інноваційних методів викладання.
2. Професійний розвиток: удосконалення навичок і компетентностей у викладацького складу та адміністративного персоналу.
3. Запрошення працівників підприємств з метою підвищення актуальності навчальних програм.

КА2: Співпраця задля інновацій

Види діяльності за напрямом:

1. Розробка, тестування, запровадження нових спільних навчальних планів і програм, спільних модулів, інтенсивних програм навчання.
2. Розвиток співпраці з підприємствами.
3. Використання потенціалу відкритих освітніх ресурсів.
4. Інтеграція різноманітних форм і методів навчання (дистанційного,
   заочного, модульного).

КА2:Співпраця задля інновацій. Альянси знань

Види діяльності за напрямом:

1. Розробка нових міждисциплінарних навчальних планів, що відповідають потребам бізнесу.
2. Стимулювання розвитку у студентів, викладачів і працівників компаній підприємницького способу мислення.
3. Сприяння обміну, поширенню та спільному створенню нових знань за участю ВНЗ і підприємств.

КА2: Співпраця задля інновацій та обміну кращими практиками
(ex-TEMPUS)

Види діяльності:

1. Спільні проекти: нові навчальні плани та програми, методології викладання, підвищення кваліфікації персоналу.
2. Структурні проекти: Реформи на національному рівні за участю органів влади (модернізація освітньої політики, заходи із запровадження Болонського процесу, урядування та менеджмент в системі вищої освіти…).
3. Україна є повноправним учасником напряму та може як ініціювати проекти та бути кординатором, так і бути рівноправним партнером проектів.

КА3: Підтримка реформ

Види діяльності:

1. Підтримка Відкритого методу координації, порядок денний з модернізації вищої освіти, Болонський процес.
2. Розвиток і запровадження інструментів прозорості ЄС (ЄКТС, …).
3. Визнання кваліфікацій (NARIC — Національний інформаційний центр офіційного визнання свідоцтв про освіту).
4. Мережа експертів з реформування вищої освіти у країнах-сусідах та країнах-кандидатах.
5. Міжнародний діалог щодо освітньої політики.
6. Всесвітня асоціація випускників.

Діяльність в рамках напряму Жана Моне

Мета напряму: Сприяти досконалості євроінтеграційних студій у вищій освіті.

Види діяльності за напрямом:

1. Викладання й дослідження (Кафедри, Модулі та Центри досконалості).
2. Дебати між представниками науково-педагогічних кіл та академічні обміни (мережі та проекти).
3. Підтримка діяльності організацій або асоціацій.
4. Створення знаку якості «Жан Моне».
5. Надання операційних грантів окремим закладам.

Напрям діяльності — Жан Моне: Викладання та дослідження

Види діяльності за напрямом:

1. Викладання курсів в галузі європейської інтеграції.
2. Наукові розвідки, моніторинг і керівництво дослідницькими проектами з євроінтеграційної тематики.
3. Організація та координація людських та інформаційних ресурсів у сфері європейських студій.

Напрям діяльності — Жан Моне: Дебати та обміни

Види діяльності:

1. Сприяння обміну знаннями й накопиченим досвідом з метою взаємозбагачення та поширення кращих практик.
2. Посилення співпраці та створення платформи з обміну знань щодо найактуальніших питань ЄС та європейської інтеграції за участі державних органів та Європейської Комісії.
3. Розроблення академічного змісту та інструментарію для окремих цільових групп.
4. Спільне створення змісту та спільне викладання.

Напрям діяльності — Жан Моне: Підтримка організацій або асоціацій

Види діяльності:

Для організацій:

1. Збір, осмислення, аналіз та поширення фактів і знань про Європейський Союз.
2. Організація (розроблення, викладання) курсів, що стосуються діяльності Європейського Союзу, на рівні магістратури або в рамках підвищення кваліфікації.

Для асоціацій:

1. Організація та здійснення статутної діяльності асоціацій, що займаються євроінтеграційними студіями.
2. Сприяння активному громадянству через поширення інформації про Європейський Союз серед широкої громадськості.

Horizon 2020. 30 листопада 2011 року Європейська комісія офіційно оголосила нову програму «Горизонт 2020», призначену об’єднати все фінансування досліджень та інновацій в ЄС. Програма «Горизонт 2020» об’єднує всі існуючі програми ЄС з фінансування досліджень та інновацій, включаючи «Рамкову програму досліджень», «Рамкову програму з конкурентоспроможності та інновацій» і діяльність Євпропейського Інституту Інновацій та Технологій.

Ключові характеристики нової Програми:

-       Значне спрощення фінансування завдяки спрощенню структури програми, розробці одного набору правил.

-       Інтеграція досліджень та інновацій завдяки забезпеченню безперешкодного та узгодженого фінансування від ідеї до виходу на ринок.

-       Збільшення підтримки інновацій та діяльності, наближеної до ринку, що веде до прямого економічного стимулювання.

-       Зосередження на розвитку бізнес можливостей з зосередженнях на «суспільних викликах».

-       Надання більших можливостей новим учасникам та молодим перспективним науковцям для просування своїх ідей та одержання фінансування.

Програма «Горизонт 2020» зосередить фінансування на трьох різних пріоритетах ЄС:

Excellent Science. Ця частина програми буде:

-       Підтримувати найбільш талановитих та креативних осіб, які займаються передовими дослідженнями на передньому краї науки, базуючись на успіху діяльності Європейської Ради з наукових досліджень.

-       Фінансувати співпрацю в дослідженнях для відкриття нових та перспективних областей наукових досліджень та інновацій через підтримку «Майбутніх та нових технологій»

-       Забезпечувати дослідників відмінними можливостями для навчання та кар’єрного зростання за допомогою акцій фонду Марії Склодовської Кюрі.

-       Забезпечувати підтримку Європейської дослідницької інфраструктури світового класу, до якої матимуть доступ усі науковці у Європі та за її межами.

Industrial Leadership. Ця частина програми буде:

-       Забезпечувати лідерство у передових та промислових технологіях за допомогою спеціальної підтримки інформаційно-комунікаційних технологій, нанотехнологій, розробки нових матеріалів, біотехнологій, передових технологічних процесів та космічних технологій, забезпечуючи також підтримку перехресних дій для використання сукупних переваг обєднання кількох ключових передових технологій.

-       Надавати широку підтримку використанню інновацій в малих і середніх підприємствах.

• Societal Challenges. Фінансування зосереджене на напрямках:

-       Охорона здоров’я, демографічні зміни та добробут.

-       Безпека продуктів харчування, стійке сільське господарство, морські дослідження та біоекономіка.

-       Безпечне, чисте та раціональне використання енергії.

-       Раціональний та інтегрований транспорт.

-       Клімат, ефективне використання ресурсів та сировини.

-       Самодостатні, інноваційні та захищені суспільства.

Fulbright Program. Програма імені Фулбрайта, спонсорована урядом США, посідає чільне місце у системі міжнародної освіти. Узасаднена ідеєю взаємодії та взаєморозуміння й уґрунтована на пізнанні та повазі до розмаїтого світу, вона успішно діє з 1946, нині – у 155 країнах світу. За час існування Програми в Україні — з 1992 року — понад 930 українців навчались, стажувались, проводили дослідження в США; у свою чергу, понад 600 американців викладали в українських вишах й займались науковою працею.

У післявоєнні роки сенатор від штату Арканзас Джеймс Вільям Фулбрайт (J. William Fulbright) виступив з законодавчою ініціативою, спрямованою на створення програми міжнародних наукових обмінів, що нині носить його ім’я. Антигуманна сутність Другої світової війни та її руйнівні наслідки спонукали до зміни способу мислення й формування спільного майбутнього, основою якого є приналежність до роду людського в усій його різноманітності. Саме ідея міжнародної освіти, що уможливлювала не тільки подолання географічних кордонів для науковців та студентів, але й сприяла покращенню взаєморозуміння та налагодженню мережі особистісних та професійних контактів, стала вдячним ґрунтом для глибшого взаємопізнання людьми один одного. Сенатор Фулбрайт зазначав, що міжнародна освіта перетворює національні цінності на людські, — ми стаємо терпимішими й вчимось цінувати те, що нас вирізняє; сприяємо гуманізації міжнародних стосунків, вчимося визнавати й поважати інші культури, що наповнюють наш світ. А що важить більше — це те, що ми усвідомлюємо важливість співпраці задля миру та добра цілої громади.

Американський Конгрес одноголосно схвалив запропонований сенатором Фулбрайтом законопроект на підтримку наукового стажування за кордоном, й відтак, у 1948 році перші американські стипендіати вирушили за океан. Згодом країни, які погодились на участь у Програмі, почали виділяти кошти на перебування своїх стипендіатів у США. З того часу близько 310 000 науковців, громадських й культурних діячів, викладачів та студентів були учасниками Програми імені Фулбрайта: з них — 116 900 американських громадян й 192 800 іноземців.

Перші кроки зі встановлення наукових обмінів між США й СРСР у рамках Програми імені Фулбрайта були здійснені у 1970-х роках: шість американських й шість радянських учених отримали стипендії для проведення наукових досліджень й читання лекцій. В Україні Програма почала діяти з 1992 року; до 1998 року її упровадженням займалося Інформаційне Агентство США при американському посольстві; з 1998 у Києві діє окремий Офіс Програми імені Фулбрайта. Кошти на покриття витрат, пов’язаних з перебуванням американців в Україні та українців у США, виділяє американська сторона. Гроші на Програму щороку асигнує Конгрес США.

З 1992 року Програма імені Фулбрайта відчутно увійшла до культурно-наукового простору України. Витворилася спільнота її випускників з добрими традиціями, глибоко укоріненими на засадничих цінностях людського існування, досвід кожного окремого представника якої – фулбрайтівця (так йменують себе випускники Програми) – є свого роду ферментом активізації інтелектуального життя в Україні. У 1999 випускники Програми імені Фулбрайта заснували Українське Фулбрайтівське товариство, що своєю діяльністю уприсутнює ідею Програми, активно упроваджує у життя фулбрайтівський досвід, набутий в американських університетах, зітканий з десятків, сотень різних напрацювань, досягнень й прагнень науковців, базований на живому спілкуванні «від людини до людини» й дискусійно-діалогічному обміні думками, досвід, що спонукає фулбрайтівців не тільки робити порівняння й ініціювати зміни, але й стати їх активними учасниками. Проведення щорічних конференцій, тематичних семінарів та круглих столів, інформаційних зустрічей (поінформування українців про Програму), вихід поза межі локального інтелектуального простору через багатоактне спілкування й працю над спільними проектами з науковцями й інституціями інших країн – далеко не повний перелік того, чим з власної волі й завдяки досвіду займаються фулбрайтівці. Підтримку для опублікування праць — монографій, наукових збірників, підручників, — що їх фулбрайтівці підготували завдяки участі у науковому стажуванні, надає Програма малих грантів, фінансована Інститутом міжнародної освітита Бюро у справах освіти та культури Державного департаменту США; у рамках Програми також можливе покриття видатків на організацію наукових заходів й участі у міжнародних наукових конференціях.

Корнєва Світлана Олексіївна

заступник директора з профільного навчання, КЗ «Спеціалізована школа
з поглибленим вивченням іноземних мов І ступеня — колегіум №16 Кам`янської міської ради»

МЕТОДИ ВПРОВАДЖЕННЯ ДИСТАНЦІЙНИХ ФОРМ НАВЧАННЯ
В ОСВІТНІЙ ПРОЦЕС КОЛЕГІУМУ

Ідеалом сучасного навчання є особистість не з енциклопедично розвиненою пам`яттю, а з гнучким розумом, зі швидкою реакцією на все нове, з повноцінними, розвинутими потребами подальшого пізнання та самостійної дії, з добрими орієнтувальними навичками й творчими здібностями.

Розвиток творчого потенціалу дитини трактується сьогодні як основне завдання школи. Для реалізації його потрібно насамперед розглянути учня не як суму зовнішніх  впливів, а як цілісну  активну  діяльну особистість. У цьому — основна суть перебудови навчально-виховного процесу. Учень — не об`єкт, а насамперед творець свого власного «Я».

Навчальний процес слід побудувати так, щоб сприяти свідомій співучасті особистості, яка засвоює предмет.

Розв`язання цих актуальних проблем можливо лише на основі широкого запровадження нових педагогічних технологій, спрямованих на всебічний розвиток дитини.

Навчання з використанням інноваційних технологій якісно перевищує класичну освіту. Інноваційні педагогічні технології можна поділити на чотири основні групи за метою освіти:

1. Інформаційно-розвивальні, які орієнтовані на формування системи знань, збагачення інформацією,міцне запам`ятовування і вільне оперування знаннями.
2. Розвивальні, які сприяють розвитку розумової діяльності
3. Діяльнісні технології,  які спрямовані на формування практичних умінь навчально-пізнавальної діяльності.
4. Особистісноорієнтовані  технології .

Освітній процес будується на поєднанні різних технологій навчання, які взаємодоповнюють одна одну. Необхідною умовою використання інформаційних технологій є розробка нових дидактичних і методичних концептуальних засад освіти. Головними напрямами цього процесу мають стати:

• створення предметно-орієнтованих навчально-інформаційних середовищ;
• освоєння засобів комунікації (комп`ютерної мережі);
• навчання правил і навичок «навігації» в інформаційному просторі;
• розвиток дистанційної освіти.

Одним з видів інновацій в організації навчального процесу є введення дистанційного навчання. Ідея дистанційного навчання полягає в тому, що взаємодія вчителя та учня відбувається у віртуальному просторі: обоє вони перебувають за своїми комп`ютерами й спілкуються за допомогою Інтернету.

Впровадження   дистанційних  форм  навчання  в  освітній       процес колегіуму відбувається  в наступних напрямках. Вчителі нашого навчального закладу створюють особисті сторінки в соціальних мережах в «Facebook», «В Кон­такте». Здебільшого дистанційне навчання використовується під час карантинів, додаткових канікул, екстернатури, тривалої відсутності дитини у школі , індивідуальне навчання. Окрім того , наші вчителі є членами творчої лабораторії по створенню навчальних матеріалів для дистанційного навчання  на платформі закладу Дніпропетровського ОІППО.

Особливу  зацікавленість  у учнів викликає участь у Інтернет-олімпіадах та конкурсах. Брати участь в Інтернет-олімпіадах наш заклад розпочав ще  з 2002 року, коли наші учні вперше стали  учасниками  Інтернет-олімпіади з іноземних мов , яку проводив  інститут післядипломної  освіти  м. Одеса.

Дистанційне навчання використовуємо і під час написання учнями  науково-дослідних робіт.  Дистанційне навчання має сильний психологічний фактор, адже  учень самостійно, без впливу наукового керівника  може вільно викладати власні думки та міркування. Це підвищує самооцінку учня та готує його до самовираження у подальшому самостійному житті.

На практиці необхідно використовувати інформаційно-розвивальні технології в цілому, або взявши  певні елементи. Саме інформаційні технології сприяють самостійному поповненню знань, застосуванню технічних та електронних засобів інформації, самостійному мисленню учнів.